Читати онлайн «Червоне і чорне» Стендаль (Мари-Анри Бейль)

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд
Loading...

Сторінка 1

Червоне i чорне
Стендаль (Мари-Анри Бейль)


Роман «Червоне i чорне» е одним з найкращих творiв вiдомого французького письменника Стендаля (1783–1842). Його герой – Жульен Сорель – увiйшов у свiтову лiтературу як уособлення непокiрливоi, волелюбноi юностi. Сорель вступив у самостiйне життя пiсля падiння Наполеона, у перiод Реставрацii Бурбонiв. При Наполеонi обдарований юнак, можливо, зробив би вiйськову кар'еру. Але за свого часу едину можливiсть просунутися в суспiльствi вiн вбачав у тому, щоб, закiнчивши духовну семiнарiю, стати священиком.

У душi Сореля сперечаються дурнi нахили i людянiсть, холодний розрахунок i романтична чутливiсть. Любовна iнтрига i честолюбнi мрii приводять його на гiльйотину.

Стендаль

Червоне i чорне

Передмова


Анрi Бейль (1783–1842), вiдомий в лiтературi пiд псевдонiмом Фредерiк Стендаль, – наш давнiй знайомий. І все ж кожна нова зустрiч з його творами не тiльки дае велику естетичну насолоду, а й викликае роздуми про призначення людини в суспiльствi, про неосяжнi можливостi людськоi волi та iнтелекту.

Думка про те, що романи Стендаля чимось ближчi до нас, нiж твори його сучасникiв – великих захiдноевропейських реалiстiв XIX ст. – не раз зустрiчаеться в критицi, а ще частiше виникае у читачiв. Кращi твори видатного французького письменника виходять величезними тиражами у перекладах багатьма мовами свiту.

Стендаль – учасник наполеонiвських походiв i руху iталiйських карбонарiiв, залюблений у мистецтво та фiлософiю, заглиблений у спостереження бурхливих подiй тодiшнього мiжнародного життя, виступив як видатний письменник, маючи вже понад 40 рокiв. Здобувши за своi раннi твори та «Червоне i чорне» високу оцiнку таких авторитетiв, як Гете, Байрон i Пушкiн, вiн тривалий час лишався майже невiдомим на своiй батькiвщинi. Його перший роман «Арманс» (1827) був зустрiнутий мовчанкою. «Червоне i чорне» (1830) викликало злiснi й глумливi вiдгуки тодiшньоi романтичноi критики, зокрема Сент-Бева. Загалом питання про спiльне й вiдмiнне в естетицi родоначальникiв французького критичного реалiзму мало вивчене буржуазною критикою.