Читати онлайн «Дочка снігів» Джек Лондон

Дочка снiгiв
Джек Лондон


Зарубiжнi авторськi зiбрання
Усi твори Джека Лондона – про пригоди, жорстоке життя мореплавцiв, золотошукачiв, першопрохiдникiв, бо сам автор прожив цiкаве й сповнене пригод життя, а своi переживання та розповiдi людей, з якими зводила його доля, вiн описував на сторiнках своiх книг.

Роман «Дочка снiгiв» – перша проба пера автора у великому жанрi. Подii вiдбуваються на Алясцi за часiв «золотоi лихоманки». Лондон яскраво описуе природу, дозволяючи повнiстю зануритися у твiр, ознайомлюе з традицiями та культурою корiнних американцiв. Ранiше видавництво «Фолiо» випустило друком збiрку «Бiлий Зуб», романи «Серця трьох» i «Мартiн Іден».

Дочка снiгiв – Фрона Уелз – не спiвачка i не з тих жiнок, що потрапляють на Пiвнiч за своiм бажанням. Вона тут тiльки через батька, мiсцевого торговця, найвпливовiшоi людини Аляски. Вiн хотiв вiдправити Фрону навчатися мудростi. Вона навчилася i з накопиченим багажем знань повернулася на свою малу батькiвщину, де на неi чекае випробування любов’ю i любовним суперництвом, у якому перевiряються на мiцнiсть i вона сама, i ii шанувальники.

Однак жага багатства призводить до трагiчних наслiдкiв: сила характеру й надмiрна чеснiсть головноi героiнi роблять ii нещасною… Проте, незважаючи на сумнi нотки, захоплення вiд пригод затягуе й поглинае.





Джек Лондон

Дочка снiгiв





Роздiл І


– Усе влаштовано, мiс Велс, тiльки, на жаль, ми нiяк не можемо дати вам шлюпки.

Фрона Велс жваво скочила з мiсця й пiдiйшла до старшого офiцера.

– У нас дiла, аж голова йде обертом, – пояснив вiн, – а до того шукачi золота такий непевний вантаж… Принаймнi…

– Розумiю, – перехопила вона, – я теж поводжусь не дуже певно. Вибачте за турботу, але, але… – Вона швидко обернулась i показала рукою на берег. – Бачите отой великий рублений дiм? Де купчаться сосни, ближче до рiчки? Я там народилась.

– У вашому становищi я й сам, либонь, поспiшав би, – спiвчутливо пробурмотiв офiцер, проводячи ii по палубi, що захрясла людьми.

Усi пхалися, заважали одне одному i голосно лаялись. Кiлькасот шукачiв золота вимагали, щоб iхнiй багаж негайно вивантажили на берег. Всi люки були навстiж вiдчиненi, i паровi крани, скриплячи, пiдiймали з трюму клунки та ящики. Все перемiшалось i переплуталось.