Елла
Рус Пренс
Все розпочалось зi зникнення батька. Чаклунка сама продовжила справу батька. Саме не очiкуючи того, вона втрапляе в самий центр громадянськоi вiйни. Молода дiвчина ще не знала куди ii приведе шлях.Чарiвнi пригоди, смерть близьких людей i бiлоснiжний тхiр, на iм'я Сноррi – супроводжуватимуть ii протягом усiх подорожей.
Елла
Рус Пренс
© Рус Пренс, 2021
ISBN 978-5-0053-2504-4
Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero
Роздiл 1.Елла
Рiшучий стукiт у дверi порушив вiдносний спокiй у невеличкому будиночку на околицi маленького мiстечка. Свiтло з вiкон виривалось назовнi, що, в такий пiзнiй час, робило його цiллю для непроханих гостей. Вiдповiдi на стукiт не надiйшло i вiн, не бажаючи очiкувати, знову розгримався, твердо показуючи намiр увiйти. На що жiночий голос злiсно i без ентузiазму вiдповiв сухим «одну мить».
В казанi кипiло i бурлила дивна коричнева сумiш i жiнка не мала намiру кинути справу i продовжила помiшувати вариво.
– Вибачте, я шукаю декого. Я гадаю, ви можете менi допомогти.
Із-за дверей пролунав грубий чоловiчий голос i жiнцi все таки довелось пiдiйти i вiдiмкнути дверi, з прагненням прогнати надокучливих гостей.
– Доброi ночi.
На порозi стояв маленький ростом чоловiк рокiв сорока п’яти з посивiлою бородою на пiдборiддi i маленькими, поросячими очима. На поясi в незнайомця висiв меч, навершя якого вiдблискувала неменше нiж посмiшка самого чоловiка.
– Чим можу допомогти? – жiнка мала намiр як найшвидше закiнчити ромову.
– Я шукаю декого пiд iм’ям Джеффрi. Мене повiдомили, що саме тут його можу знайти.
– Це я. Що потрiбно?
– Ви? Тут якась помилка. Я думав, що Джеффрi…
– Чоловiк? – рiзко перебила жiнка, дивлячись спiврозмовнику прямiсiнько у вiчi.
– Мае бiльше рокiв. – завагавшись, вiдповiв незнайомець. – Я гадав, що Джеффрi старше на кiлька рокiв.
Перед чоловiком стояла на пiвголови вища жiнка одягнена бiльше по чоловiчому: сiрi штани i пожовкла сорочка в свiжих плямах коричневих плямах. Незнайомець, перебуваючи в ступорi, якусь мить роздивлявся жiнку: коротка, як для дiвчини, зачiска – свiтло-русе волосся не досягало плечей дiвчини, блакитнi очi виблискували, вiдбиваючи свiтло багаття, а рум’янi щоки видавали, що дiвчинi не бiльше двадцяти п’яти рокiв.
Loading...