Читати онлайн «Гора між нами» Чарльз Мартін

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд
Loading...

Сторінка 1

Гора мiж нами
Чарльз Мартiн


У Солт-Лейк-Ситi вируе негода. В аеропорту скасували всi рейси, а пасажири опинились у полонi снiговоi бурi. Журналiстка Ешлi Нокс, яка мае встигнути на свою передвесiльну вечерю, та хiрург Бен Пейн, що поспiшае на важливу операцiю, вирiшують летiти на невеликому приватному лiтаку. На Ешлi вдома чекае наречений, Бен сумуе за коханою дружиною. Пiд час польоту пiлот помирае вiд серцевого нападу, i лiтак зазнае катастрофи в одному з найбiльш вiддалених куточкiв США на висотi понад 3000 метрiв. Пасажири, двое ледь знайомих людей, залишилися сам на сам посеред заснiжених гiр. Допомоги чекати нiзвiдки. Вони повиннi негайно вибратися звiдси. Але для цього потрiбнi неймовiрнi зусилля…

Чарльз Мартiн

Гора мiж нами

© Charles Martin, 2010

© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2017

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад та художне оформлення, 2017

Видаеться з дозволу Crown Business, an imprint of the Crown Publishing Group, a division of Penguin Random House LLC та Synopsis Literary Agency

Публiкуеться за сприяння Yates & Yates, LLP, attorneys and counselors, Orange, CA, http://www.yates2.com


* * *


Гора мiж нами


Присвячуеться Крiсу Фiрбi

Ця книжка е художнiм твором, i всi iмена, мiсця, персонажi й подii вигадано або ж використано суто з художньою метою. Усi збiги з реальними подiями, людьми та мiсцями випадковi.


Пролог


Привiт.

Не знаю точно, котра зараз година. Ця штука мае записати час. Я кiлька хвилин як прокинувся. Ще темно. Не знаю, скiльки я був непритомний. Крiзь розбите лобове скло падае снiг – у мене обличчя вже кригою взялося. Важко клiпати. Шкiру наче пофарбували. Тiльки на смак iнакше.

Мене усього трусить… Дихати теж важко. Наче хтось сидить на грудях. Гадаю, два чи три ребра точно зламанi. Є пiдозри, що легеню прохромило кiсткою.

Вiтер не вщухае, i хвiст фюзеляжу постiйно гойдае. Ну, чи що там лишилося вiд хвоста. Над моею головою щось шкрябае плексиглас[1 - Маеться на увазi оргскло. (Тут i далi прим. перекл., якщо не вказано iнше.)] – мабуть, гiлка. Звук просто гидотний – наче хтось нiгтями дере шкiльну дошку. Звiдкiлясь iззаду теж дме холодом. Ранiше там був хвiст. Пахне пальним – мабуть, у баках зосталося чимало.