Читати онлайн «Лицар Зоряного Часу» Василь Юдов, Лілія Ніколаєнко

Лицар Зоряного Часу
Василь Юдов

Лiлiя Нiколаенко


Головний герой на iм’я Квiтка – непростий хлопчик. Вiн любив малювати i мрiяти, але навiть подумати не мiг, що одного разу доля подаруе йому захоплюючу подорож у королiвство Часу. Там, у казковiй краiнi йому поталанить пройти по галереi неймовiрних чудес та зустрiти справжнiх друзiв. В шаленому калейдоскопi пригод на Квiтку чекають нелегкi випробування. Зiйти з дороги добра його спокушатиме пiдступна Вiдьма Бажань. Нашому героевi потрiбно буде чимало зусиль, щоб довести королю Часу, що вiн достойний стати справжнiм Зоряним Лицарем. Якщо ви хочете прокататися разом iз Квiткою на його чарiвному конi, що проникае крiзь рамки часу i простору, тодi вам сюди!





Лiлiя Нiколаенко, Василь Юдов

Лицар Зоряного Часу





1 частина

Хлопчик Квiтка


Чи було те, чи не було, знае час, бо тiльки час i лiкар, i учитель, i художник. Нам залишаеться тiльки повiрити, що у маленькому гiрському селi жив дивакуватий хлопчик на iм’я Квiтка. Нiхто його не розумiв. Батьки постiйно лаялися, а iншi дiтлахи смiялись та кепкували з нього: «бур’янець-пустунець». Малий був зовсiм самотнiм. Одного разу вiн образився на всiх i побiг далеко вiд дому, у гори. І там, випадково, серед лiсових чагарникiв знайшов маленьку печеру. Залiз туди i…

Вiти терену затулили вхiд до печери так щiльно, що в очах хлопчика з’явились кольоровi круги, а потiм нiби хтось увiмкнув свiтло: перед ним вiдкрилася довжелезна галерея королiвського палацу, на стiнах якоi висiли дивовижнi картини. Але то були не портрети аристократiв чи просто малюнки. На кожному iз полотен було зображено якусь рису людського характеру, а пiд картиною – вирiзьблено ii назву золотими лiтерами. Он прекрасна дiва задивляеться на себе у дзеркало, ледь пiднявши у захватi брови – це самозакоханiсть. Он воiн-богатир гордо пiдносить важкий меч – це мужнiсть i сила. На наступнiй картинi лихвар жадiбно рахуе своi золотi монети, на iншiй – боягуз ховаеться на деревi. Далi заможна дама роздае милостиню бiдним, а старенька мати пригортае до себе дiтей та онукiв.