Читати онлайн «Прогулянка на війну» Ака Морчиладзе

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд
Loading...

Сторінка 1

Прогулянка на вiйну
Ака Морчиладзе


Початок 90-х, Грузiя. Два приятелi-грузини вирушають до Азербайджану за дешевою «травою». Але, випадково заблукавши, опиняються в Нагорному Карабаху, у зонi бойових дiй. Щоб вижити, треба дiяти! Гiо, син владного та багатого батька, змушений чи не вперше в життi самостiйно приймати серйознi рiшення. І якщо вiн бажае повернутися, то мае взяти вiдповiдальнiсть за свою долю у власнi руки! Так майже звичайна прогулянка стае подорожжю до свободи та самого себе i змiнюе його назавжди…

Ака Морчиладзе

Прогулянка на вiйну

1


Розпочалося все наприкiнцi лютого.

Тодi в Грузii спалахнула вiйна помiж своiми (якщо те, що коiлося, можна назвати словом «вiйна»). Та як не називай, а президент Гамсахурдiа[1 - Гамсахурдiа, Звiад (1939–1993) – дисидент-нацiоналiст, переслiдуваний органами Радянськоi влади, але звiльнений вiд покарання пiсля публiчного каяття. Із 1990 р. – голова Верховноi Ради, з 1991 р. – президент Грузii. З огляду на авторитарний стиль управлiння його президентство завершилося громадянською вiйною, внаслiдок чого владну верхiвку очолив Едуард Шеварднадзе, а Гамсахурдiа загинув за нез’ясованих обставин. (Тут i далi примiт. перекл.)] щойно втiк, переховуючись вiд бiйцiв нацiональноi гвардii та бойовикiв «Мхедрiонi».[2 - «Мхедрiонi» («вершники», «лицарi» – груз.) – военiзована нацiоналiстична органiзацiя, заснована 1989 р. професiйним злодiем Д. Іоселiанi. Вiдстоювала незалежнiсть Грузii. У конфлiктi 1991–1992 рр. пiдтримала Е. Шеварднадзе й багато у чому сприяла йому. Брала активну участь у вiйнi проти Абхазii. 1995 р. Шеварднадзе, змiцнивши свою владу, заборонив дiяльнiсть «Мхедрiонi», а ii лiдерiв ув’язнив.] Мене це й тодi не обходило, а тепер i поготiв. Добiгав кiнця лютий, i я не мiг думати нi про що, крiм Гоглiка та його чергових безглуздих намiрiв. Його просто так не зупиниш, якщо вже затявся. Тiльки й скаже: «Уперед, друже, рушаймо швидше!» Грошi дасть Ачико Кiпiанi, а нам лишиться взяти тi грошi та гайнути. Але менi не дуже кортiло сiдати за кермо та гасати туди й сюди там, де чорт ногу зламае, до того ж iще взимку. Навiщо воно менi? На той час, до речi, пального не можна було купити нi за якi грошi. А Гоглiк вiд свого не вiдступаеться: «рушаймо» та «вперед».