Читати онлайн «Січові гості» Пантелеймон Куліш

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд
Loading...
Повернутися до книги

Сторінка 1

Сiчовi гостi
Пантелеймон Олександрович Кулiш




Пантелеймон Кулiш

СІЧОВІ ГОСТІ





Сiчовi гостi



(Споминки старого дiда)

Еге, добродiю! сидимо оце ми з вами на пасiцi — нi гадки!.. Божа бджола гуде, кругом гречки бiлiють... а колись гули кругом мене не такi бджоли: козики гули, небожата, да ще не гетьманцi — сама сiчова воля, добродiю... Переiв я всякого хлiба: помагав i панам панувати, помагав навпослi i гайдамакам-братчикам. Ге! вже того не буде, що було, а було ж воно нащось. Тим-то, нiчого грiха таiти, признаюсь вам, добродiю, який я був дурний колись... на свою рiдну браттю ставав до бою! Далебi!..

Родився я на Подоллi, — то моя рiдна Вкраiна, а се вже менi на старiсть чужа сторона рiдною стала, — шибнула доля, куди схотiла. Родився ж я в державах князя Любомирського, коли чули, пiд Попонним. Старосвiтське мiсто, добродiю. Добували колись його козаки i злили всякий ступiнь землi кров’ю жидiвською, — он яке мiсто Полонне! Ну, родившись у пiдданствi, мусив тим робом i ходити. Взяли мене ще хлопцем малим до замку, до панiв, звичили мене до коней, до козацького обороту, а далi i в надвiрнi козаки записали, бо зросту був я хорошого, таких у надвiрнi корогви й пiдбирали. Величавсь я козацькою зброею перед хлiборобами, i думки не було в мене, против кого вона наготовлена... Не хутко менi очi одкрились, а все ж, хвалити бога, одкрились. Нiхто мене не вмовляв: отак i так воно було, отак воно есть, отаке буде; сам я почув душею, що воно й як воно, i до чого воно... та не так-то хутко досяг самого дна. Глибоке дно й каламутне! Чую було ще змалку — гайдамаки та гайдамаки, нiби сказати — ледарь яка невiрна. Пани на iх як на вовкiв полюють; селяне iх жахаються, а жид аж плюне, як почуе. То, було, й сердишся, як хто гайдамакою налае. Який я гайдамака?.. А гайдамаки з не з кого й брались, як з таких же панських пiдданих. Інший не вгодить шляхтi на облавi, чи на бенкетi, чи на посилках чого не второпае — втiкае од батогiв. Іншого не злюблять панськi похлiбцi, — од них утiкае. А хто, то й так не схоче по наймах тинятись або в панському дворi довiчним грубником пропадати, — i сей, надумавшись, дмухне на Сiч манiвцями.

А там тiльки й пiджидають божого лiта, щоб завiтати в гостi до вельможного панства.


Читати онлайн книгу українською мовою «Січові гості» Пантелеймон Куліш безкоштовно без реєстрації

Читати онлайн книгу без реєстрації і смс - це не просто зручна функція, але й корисна. Адже ви зможете будь-яку вільну хвилину проводити з користю для себе. По дорозі на роботу або в довгій подорожі завжди можна відкрити улюблену книгу - час пролетить швидше.

Читати онлайн книгу українською мовою «Січові гості» Пантелеймона Куліша дуже зручно ще й тому, що вам не потрібно мати вільне місце на смартфоні або планшеті. Це оцінять ті, хто звик використовувати кожну вільну хвилинку з користю.

У нашій електронній книжковій бібліотеці ви можете безкоштовно читати онлайн книгу «Січові гості» Пантелеймона Куліша безкоштовно без реєстрації. Для цього всього лише потрібно вибрати відповідний шрифт і відшукати сторінку, на якій ви зупинилися. Тепер насолоджуватися читанням можна завжди і скрізь!

Читати онлайн книгу «Січові гості» Пантелеймона Куліша зручно та просто в онлайн бібліотеці "Knigogo"!