Читати онлайн «Високі тіні» Ліан Луа

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд
Loading...

Сторінка 1

Високi тiнi
Лiан Луа


Лучезар i Власта Цион – дiти зi щасливоi, середньостатистичноi та цiлком звичайноi родини, де пануе любов i взаеморозумiння. Як будь-якi брат та сестра, вони сваряться через найменшу дрiбницю, однак, нiколи не перечать батькам i наполегливо вчаться. Закiнчивши школу, Зар вступае до Чернiвецького унiверситету та полишае рiдне мiсто – Кам’янець-Подiльський. У цей час вiдбуваеться страшна трагедiя – iхнiх батькiв жорстоко вбивають у власному домi. Артур Вольф – власник дитячого притулку «Вовчий дiм», загубленого десь у Карпатських горах, забирае дiтей пiд свою опiку. Коли Властi виповнилося вiсiмнадцять рокiв, Артур призначае Зара ii наставником i вимагае взяти сестру як стажистку на розслiдування вбивства молодоi дiвчини Алiни Кравчук, яка стала жертвою невдалого пограбування. Через глибоку повагу та вдячнiсть за шестирiчне пiклування, Зар не смiе перечити Артуру, тому неохоче пiдкоряеться його бажанню. Пiд час розслiдування з’ясовуеться, що вбивця Алiни Кравчук – це та сама людина, яка вбила батькiв Зара та Власти. Навiть бiльше, вони розумiють, що ця людина належить до таемноi могутньоi органiзацii «Лiга Королiв Свiту», яка полюе на людей iз надможливостями, аби винищити iх.

Лiан Луа

Високi тiнi

Глава перша: «Вовчий дiм»


Чисте повiтря було не торкнене мiським смогом. Первозданна природа розкинула тут своi буйнi володiння.

Обличчя Власти пестили променi пiзнього сонця, що потопало в горах. Вогнянi лiнii посмугували небозвiд теплим апельсиновим вiдтiнком, обводячи хмари золотом. Із пiднiжжя гiр сповзала бiла мла, повiльно розтiкаючись лугами, глибокими озерами, стрiмкими рiками. З туману виринали гострi верхiвки пишних ялин i спрямовувалися вгору, до перших зiрок на темнiючому небесному полотнi.

Вiтру не було, але повiтря потроху ставало свiжiшим. Прохолода зганяла Власту з ii уподобаного мiсця на пагорбi, i вона була змушена скоритися. Перш нiж пiти, дiвчина ще раз окинула оком горизонт. Ось уже майже шiсть рокiв вона спостерiгала за тим, як пори року змiнюють тутешнiй пейзаж. А коли вона вперше зiйшла на цей пагорб, холодний зимовий ранок лякав мертвою тишею.