Заiр
Пауло Коельйо
«Заiр» – роман, насичений почуттями, емоцiями, фiлософськими роздумами про кохання i протистояння iз власним Я…
Головний герой втрачае кохану. Тепер вiн понад усе прагне свободи – вiд свого болю й вiд своеi любовi. Але для людського серця така свобода обертаеться на згубну лунку пустку… І нарештi, вiдмовляючись вiрити у смерть дружини, вiдчайдушно намагаючись позбутися самотностi, герой розумiе: його кохання настiльки сильне, що вiн може загинути. Треба вижити – i вистояти в сутичцi iз власним серцем, загасити спогади про минуле щастя, подолати примари, створенi власним розумом…
Пауло Коельйо
Заiр
У машинi я iй сказав, що дописав останне речення чорнового варiанта книжки. А коли ми почали пiдiйматися на ту гору в Пiренеях, яку вважаемо священною i де нам уже доводилося переживати незабутнi хвилини, я запитав у неi, чи не хоче вона знати, якою е центральна тема книжки або принаймнi, як я ii назвав; вона вiдповiла, що iй дуже хотiлося б про це запитати, але з поваги до моеi працi вона нi про що не запитувала, тiльки дуже радiла тому, що я нарештi ii написав, – дуже радiла.
Я сказав, як вирiшив назвати книжку i яка ii центральна тема. Ми йшли далi мовчки, а коли дiйшли до повороту, то почули шум; вiтер наближався, вiн летiв на нас, i пiд його шум гора показувала нам свою магiю i свою могутнiсть.
А потiм пiшов снiг. Я зупинився й замилувався цiею хвилиною: летючими снiжинками, сiрим небом, лiсом i нею, що була поруч. Нею, яка була поруч мене завжди.
Я хотiв iй сказати вже тодi, але потiм подумав, що нехай вона лiпше довiдаеться про це, коли почне гортати сторiнки книжки. Цю книжку я присвячую тобi, Кристино, дружино моя.
Автор
О Марiе, зачата без грiха, молися за нас, тих, котрi звертаються до тебе.
Амiнь
Котрий з вас чоловiк, мавши сотню овець i загубивши одну з них, не покине в пустинi тих дев’ятидесяти й дев’яти, та й не пiде шукати загинулоi, аж поки не знайде ii?
Вiд Луки 15:4
Коли вiдпливатимеш до Ітаки,
то нехай твоя подорож триватиме довго,
наповнена пригодами й пiзнанням.
І не бiйся анi лестригонiв, анi циклопiв, анi лютого Посейдона;
ти не зустрiнешся з ними в дорозi, якщо
думатимеш про високе, якщо емоцii
не покинуть анi твое тiло, анi твiй дух.
Loading...