«Ги-ги-и» Юрій Павлович Винничук

Книга з дивною назвою “Ги-ги-и” – досить неоднозначне творіння від гуру української літератури Юрія Винничука. Це – збірка невеличких гумористичних замальовок та оповідань, написаних у сімдесяті й вісімдесяті роки минулого століття, які письменник ніколи не збирався публікувати. Вони були написані для себе та сховані у шухляді.

Проте, як це буває з працями талановитих авторів, цей твір знайшов свого читача та одразу став мегапопулярним. Його було перекладено на кілька мов, а Юрій Павлович Винничук відтоді став вважатися батьком українського “чорного” гумору.

Оповідання, що увійшли до книги “Ги-ги-и”, вражають своєю абсурдністю та божевіллям, жорстокістю, що межує з невинністю. З одного боку, в розповідях змальовується звичайне сільське життя та деталі побуту, з іншого – неймовірні злочини, які сприймаються як звичайна справа. Повна відсутність моральних цінностей – це гіперболізація тогочасного суспільного ладу, коли життя кожної людини прирівнювалося до функції “корисного гвинтика” задля великих загальних цілей.

Цікавою є історія появи збірника “Ги-ги-и” – лише випадковість дала змогу познайомитися з цією гранню творчості талановитого письменника. 2005 року до одного Львівського видавництва зайшов чоловік та запропонував купити в нього рукописи. Це був колишній співробітник КДБ, який через скрутне матеріальне становище вирішив продати конфісковані свого часу ранні антирадянські твори Винничука. Починаючи їх читати, дивуєшся, як письменника у ті часи оминуло покарання з боку представників влади за таку відверту іронію та неприйняття політичної та соціальної систем Союзу.

Юрій Павлович Винничук пише про побут і політику, сміється разом зі своїми героями та кидає їх у самісіньке життєве пекло – туди, де можна вижити тільки божевільному. Радимо скачати цю неординарну книгу – вона дуже актуальна і сьогодні, бо весь мотлох і непотріб життя людина чомусь завжди забирає із собою, де б вона не опинялась.