Вірш «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…» Василь Стус

Вірш «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе» Василя Стуса було написано 26 січня 1972 року. Це ліричний твір, у якому розповідається про людину, що обрала залишатись собою за будь-яких життєвих обставин, керуючись правдою і справедливістю. Головний герой свідомо обирає шлях, на якому є світло, добро і справжня краса.

Особа, від імені якої ведеться розповідь, у певний момент опиняється у ситуації нестабільності, коли її духовні пошуки та домагання заводять у глухий кут, через що починаються сумніви у правильності вибору життєвого шляху. На щастя, герою вистачає сили духу і мудрості, щоб не зневіритись остаточно і не втратити вірний напрямок руху. Це приклад незламності і істинної людяності.

Поет використовує епітети, метафори, гіперболи та інші художні засоби у даному творі, а також звертається до образів-символів, які є втіленням духовних прагнень людини. Поет добре розуміє, що на шляху, який ним обрано, яким би світлим він не був, будуть траплятись перепони у вигляді сумнівів і моментів зневіри.

Та здаватись не можна, а потрібно рухатись лише вперед, прокладаючи дорогу для себе і для тих, хто піде за ним слідом. А правда буде служити тим «маяком», який освітлює шлях і веде до мети. Основою для написання цієї поезії стали духовність та гуманізм, ідеї яких були дуже близькими поету.