Вірш «Сафо» Леся Українка

Вірш «Сафо» Лесі Українки вперше було видано у 1884 році у журналі «Зоря». А написала вона його, коли була 13-річною дівчинкою. Українка дізналась історію про давньогрецьку поетесу Сапфо, яка її дуже вразила. Під впливом емоції від цієї легенди юна Леся і створила даний твір. Щоправда, молода поетеса по-своєму трактувала історію, яку почула.

У творі описується дівчина, яка сидить на скелі, спостерігаючи за морськими хвилями, що хлюпочуть внизу, і тримає у руках ліру. Героїня твору виглядає прекрасною і ніжною, але пісня, яку вона співає, звучить сумно і тужливо. У ній вона згадує своє життя, успіх, який мала, прекрасний світ, а також людей, яких знала, яким довіряла. Звісно, було й кохання, про яке теж їй згадується, але пізнала героїня і біль зради та розчарування.

Від цих думок і спогадів стає дівчині так важко на душі, такий розпач у ту мить вона відчуває, що вже не може цього всього витримати, та й сенсу не бачить, щоб і далі терпіти життя, яке стало їй немилим. Завершується поезія, як і життя героїні, трагічно, бо замовкає її пісня у хвилях моря, яке її назавжди поглинає…

Можливо, ви ще не були знайомі з даним твором видатної української поетеси, але тепер маєте можливість читати вірш «Сафо» Лесі Українки українською мовою у нашій віртуальній книгарні, яка завжди відчинена для всіх любителів літературу та поезії.

Читайте також усі 👉 Вірші Лесі Українки 👈 на нашому книжковому сайті Книгого.