«Терен зацвів» Дмитрий Кешеля

Терпко розцвітає терен. Чіпко тримається корінням землі. Уперто впирається вітрам. Морози йому – ніщо. Багато бачив і витерпів він під копитами часу. Жодна сила не змогла винищити його. Уміє захищати себе терен. Обережним треба бути з ним – колючий. Мудрий він у своїй недоступності. Дивну силу має. Вабить очі й притягує думку. Красивий терен, коли цвіте. Манять до себе його ягоди, що пахнуть небесами. Чомусь і тривожать вони, як густі хмари.