«Тіні забутих предків» Михайло Михайлович Коцюбинський

«Тіні забутих предків» Михайло Михайлович Коцюбинський

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд
Loading...

Про книгу «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського

“Тіні забутих предків” – один з шедеврів української літератури. Михайло Михайлович Коцюбинський розкриває перед читачами весь колорит Гуцульщини з її таємничою та чудовою природою, невпинними почуттями головних героїв та надзвичайно поетичною мовою. Якщо ви хочете познайомитися з традиціями та образом життя гуцулів, подумки прогулятися по мальовничих горах та рівнинах Карпат, цю книгу варто скачати й прочитати.

У центрі сюжету твору – Іван і Марічка, молоді люди із ворогуючих сімей. Вони палко кохають один одного ще з дитинства, проте не можуть бути щасливими разом. Їхнє кохання, щире та неупереджене, аж ніяк не вписується в жорстокі реалії життя. Цю біль і тугу автор проносить крізь весь твір, наштовхуючи читача на філософські роздуми про життєві перепони та важливість відстоювання свого щастя. Здається, час може вилікувати душевні рани, проте справжні почуття не викинеш із серця. Вони знайдуть людину всюди – навіть після смерті.

Книга “Тіні забутих предків” зачаровує своє магією. На її сторінках читач зустрічає лісових духів – Чугайстра, Мавку, Мольфара та інших. Вони додають повісті неповторного шарму, чуттєвості, таємничості, є органічною частиною опису гуцульського життя. Перегортаючи сторінку за сторінкою, хочеться злитися з Карпатами, прислухаючись до їхньої природи, такої загадкової та містичної. Це – основний персонаж твору, що формує світогляд гуцулів і впливає на їхні емоції.

Мова твору “Тіні забутих предків” напрочуд співоча, легка та образна. Не можуть залишити байдужим гуцульські наспіви та влучні афоризми про життєву мудрість.

Михайло Михайлович Коцюбинський – тонкий знавець поетичного слова й людської душі. Він добирає блискучі епітети і порівняння, використовує у своїй творчості яскраві символи, викликаючи в читача бурю емоцій та бажання переосмислити цінності й пріоритети. Кінцівка книги вражає своєю неоднозначністю. В ній можна побачити одночасно щастя й трагізм, силу кохання, яку за своєю потужністю не можна порівняти ні з чим.

Цитати з книги «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського

А може, нема нічого. Може ніч затопила вже гори, може, зсунулись гори, роздушили усе живуще і лиш одно Іванове серце глухо калата під кептарем у безкінечних мертвих просторах? Самота, як біль зубів, почина ссать йому серце. Щось велике, вороже душить його, ся затверділа тиша, байдужий спокій, сей сон небуття. Нетерпляче стукала йому по голові…

– Ага! Ти так!- крикнув Юра до хмари.- То я мушу тебе заклинати. Я заклинаю вас, громи й громовенята, тучі і тученята, я розганяю тебе, фортуно, наліво, на ліси й води… Іди рознесися, як вітер по світі… Розсядься і розситися, ти тут сили не маєш…

Бо що наше життя? Як блиск на небі, як черешневий цвіт… нетривке й дочасне.

Ізгадай мні, мій миленький,

Два рази на днину,

А я тебе ізгадаю

Сім раз на годину.

Завантажити безкоштовно книгу «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського

Завантажити книгу «Тіні забутих предків» у форматі:

Рекомендації

Байда, князь Вишневецький
Байда, князь Вишневецький Пантелеймон Куліш
Блакитна дитина
Блакитна дитина Анатолій Дімаров
Вершини
Вершини Анатолій Дімаров
Друга планета
Друга планета Анатолій Дімаров

Відгуки на книгу «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського