Вірш «Зелена Євангелія» Богдан-Ігор Антонич

Вірш «Зелена Євангелія» був написаний Богданом-Ігорем Антоничем у 1934 році. Він є прикладом справжньої пейзажної лірики, де природа і земля виглядають не просто прекрасними, а навіть божественними.

Автор ніби зізнається у любові до всього живого через рядки свого поетичного твору, бо те, що він бачить довкола себе, виглядає просто священним. Поет використовує багато порівнянь та метафор, а також згадує, що ще у прадавні віки, коли на планеті жили пращури сучасних людей, вони шанували воду, сонце, та й природу загалом, і відчували себе невід’ємною її частинкою.

Почавши читати вірш «Зелена Євангелія» Богдана-Ігоря Антонича українською мовою, ви побачите ліричного героя, який настільки любить рідну землю, що готовий оспівувати її красу вічно. Його дивує, зачаровує і захоплює все, що є у природі. Сам поет був переконаний, що земля – це найважливіше, тому від неї йдуть усі слов’янські вірування, і саме з неї починається життя.

У творі автор згадує деякі кольори, і робить він це свідомо – білим підкреслює чистоту і позитивність образів, а червоним додає насиченості. Назва вірша стала і заголовком для поетичної збірки Антонича, яку по праву називають книгою природи, бо у ній вона оживає і навіть може самостійно діяти (як людина). Поет багато описує краєвиди рідного села, розташованого у гірській місцевості.