Сергій Жадан

Всі ми хотіли стати пілотами. Більшість із нас стали лузерами.

Тому що кожна дорога – це наші радість і втома,

тому що кожна зупинка – це наші тиша й самотність,

тому що ми завжди знаємо, хто нас чекає вдома,

знаємо, що таке відданість і що таке незворотність.Кожному з нас буде що розповісти по смерті,

хоча жоден із нас не вірить в її можливість.

Небо нам нагріває наші куртки подерті.

Я маю серце – і саме тому розумію його важливість.Я мою голос – і саме тому вмію порозумітись,

і ця дорога насправді може бути легкою,

бо над нею завжди висить теплий місяць,

і його завжди можна торкнутись рукою.І тому ми будуємо цю дорогу з тиші та глею,

протягуємо її, ніби нитку, лишаємо за собою,

між голосом і мовчанням, між небесами й землею,

між темрявою і світлом, між забуттям і любов*ю.

Чомусь інвестор думає, що в цій країні захистити його може тільки міліція, хоча насправді все якраз навпаки

Томущо кожна дорога – це наша радість і втома,

тому що кожна зупинка – це наші тиша й самотність,

тому що ми завжди знаємо, хто нас чекає вдома,

знаємо, що таке відданість і що таке незворотність.Кожному з нас буде що розповісти по смерті,

хоча кожен із нас не вірить у її можливість.

Небо нам нагріває наші куртки подерті.

Я маю серце – і саме тому розумію його важливість.Я маю голос – і саме тому вмію порозумітись,

і ця дорога насправді може бути легкою,

бо над нею завжди висить теплий місяць,

і його завжди можна торкнутись рукою.