Сергій Жадан

Всі ми хотіли стати пілотами. Більшість із нас стали лузерами.

– Ти ж, мабуть, хотіла поїхати? Що тебе тут може тримати?

– Ну як що? – відповіла вона подумавши. – Завжди є речі, котрі нас тримають.

– Ну послухай, тримає, як правило, впевненість у завтрашньому дні. В тебе є впевненість у завтрашньому дні?

– Ні, – призналась вона, – немає. Але в мене є впевненість у дні вчорашньому. Іноді вона теж тримає.

* Головне – мир в душі. І ноги в теплі.

Ми, Гєра, тут всі разом, розумієш? Я знаю, про що говорю. Справа не в церкві і не в наркотиках. Справа у відповідальності. Та вдячності. Якщо в тебе це є – маєш шанс померти не останньою скотиною.