Показувати по: 20

Цитати письменника Лорана Гунеля

Справжній розвиток має відбуватися всередині. Ти щасливий, коли змінюєшся сам, а не коли щось змінюється навколо.

Я губив своє життя, інші ж лишали його собі. Тож моя смерть належала мені, тільки мені.

Свобода – усередині нас.

Я відпрошувався на кілька годин під приводом зустрічі з клієнтом і йшов до неї в номер найближчого готелю. Я почувався трохи винним, та лише трохи: щасливим людям притаманний егоїзм.

"То була цитата Ганді: "Ми самі мусимо стати тими змінами, яких хочемо домогтися від світу".

"Коли ти цілком приймеш усі свої відмінності, ти зможеш бачити несхожість інших і, за потреби, адаптуватися до неї. Ти навчишся краще комунікувати, навчишся контактувати з незнайомцями та створювати атмосферу довіри, щоб тебе сприймали люди, які не можуть мислити, як ти. Але спочатку ти маєш зрозуміти, що робить тебе унікальним. В іншому разі так і "щезатимеш" на користь інших."

Якщо ти хочеш лишатися молодим упродовж життя – продовжуй розвиватися, навчатися, відкривати, не зачиняйся у звичках, які перехоплюють дух, не запливай комфортом від того, що ти вже вмієш робити.

Ходити пішки – цей метод завжди допомагав скинути напругу, позбутися тривоги й відновити сили.

Дитина хоче розвиватися – дорослі не хочуть змінюватися.

Людська натура боїться змін, нових речей. Їм краще залишатися в стандартному контексті, новіть якщо це дуже неприємно, але це легше, ніж перейти до нової, незнайомої ситуації.

"Намагайся зрозуміти іншого, перш ніж чекати, щоб тебе зрозуміли."

"… коли ти йдеш життям, обходячи здалеку все, що тебе лякає, — ти не можеш побачити, що більшість тих лячних речей вигадані твоїм же розумом. Єдиний спосіб перевірити, правдиві чи хибні підстави для страху, — це підійти й перевірити на практиці!"

"Уяви, — сказав Дюбрей, — на що буде схожий світ, коли жодна ситуація не в змозі примусити тебе почуватися незручно."

— …Мені треба, щоб моя робота мала сенс.

— Алане, ти ідеаліст.

— Так, безперечно.

— Чудово, але ти помилився епохою. Ми живемо серед циніків, і, щоб вижити, треба ставати циніком самому.

— Я… не погоджуюсь. Я не хочу переймати такий світогляд. Інакше все, що ми робимо, не має сенсу. Я не можу погодитися, що моє життя тягтиметься на роботі лише з метою заробити на поїсти-поспати-порозважатися. Це позбавлено будь-якої мети.

Не буває великих проблем.

Бувають лише маленькі люди.

Але я не був розчарований – адже не мав жодних сподівань.

Людина мститься тоді, коли їй вчинили зле. Помста – злий вчинок у відповідь. Себто людина сама стає рівною своєму кривднику, переймає його дії…

Життя не шкодує страждальців – воно додає їм іще страждань.

Таке вже життя: рідко вчасно усвідомлюєш, що складнощі несуть приховану функцію вести нас до зростання.

Ні шляхом конфлітку, ні за допомогою сили нічого путнього не створити. Повага викликає повагу. Довіра спонукає того, кому її дано, стати гідним її.