Цитати письменника Тетяни Пахомової

…не дано жодній людині відбирати Божий дарунок самостійного вибору того шляху, яким іти до сприйняття найвищого за цінністю слова. У когось він – у каменях і падіннях, у когось – у тяжких роздумах. Та ні в кого він не є й не може бути гладеньким і рівним: те, що легко дається, легко й віддається, бо мало цінується. Лише істини, нажиті важкою працею душі, стають світлом усіх подальших вчинків. У кожного своя непроста дорога до простих істин. У кожного світло власного прозріння осяває її. Кожен має свою ношу на ній. У кожного своя довжина того шляху. І кожен один на тій дорозі, бо будує її сам…

…є велика різниця за столом між тими людьми, які хочуть їсти, і тими, яким просто підійшов час обіду. Так і між тими, хто знає, за що працює, і тими, хто відбуває як повинність…

…той, хто не вільний у звичайних речах, ніколи не здатен розправити крила в любові. І навпаки: вони, оті крила, що нерішуче теліпаються, стають заважкою ношею для буденного життя – їх легше позбутися, вирвати геть і, надівши звичний повідок, звично стогнати від звичних уже проблем…

…обережні країну не ліплять. Її будують відчайдухи, годні голову покласти за національну ідею.

Взаємність – то є велика сила в коханні… Вона випростовує в людях сховані крила янголів, а солодкі й потужні їхні помахи відносять обох ввись і дарують небо…