Втрати в боротьбі завжди будуть меншими за ті, яких ми зазнаємо в покорі..
Тільки пам`ятай,синку,мою науку: якщо сі доведе мати діло з москалем, ніколи – ніколи йому не вір. Особливо сі стережи його, коли в тебе свято, коли похорон, коли ти найменше очікуєш його нападу. Найдужче пильнуй – коли москаль пропонує перемир`я. Тоді не дрімай, тоді він нападе неодмінно…
Найдужче пильнуй – коли москаль пропонує замирення. Тоді не дрімай, тоді він нападе неодмінно…
Ніхто з вас не злічить тих жертв, що їх галичани поклали та ще покладуть на вівтар Вітчизни.
Москаль без вина не прожиє і дня.
Не питайте в москалика:
Бицця чи мирицця –
Три струни на балалайці,
А на кобзі тридцять.
Зрадників треба шукати серед найближчих людей.
«Ви думаєте, мені подобається проливати кров? Я вчителька і брати мої були вчителями. Ми не збиралися убивати. Але прийшов завойовник і тут уже є одна правда: або він тебе, або ти його. Інакше не буває
"Мужність там, де любов."
Чужинець є чужинець і ще жоден із них не приходив до нас з добром. Хай він буде червоний чи білий, сірий чи жовтий, а якщо попер на твою землю, то не питай у нього, що він думає робити далі, а покажи заброді, почім фунт свинцю на українську ярмарку.
Блискавка найчастіше вбиває того, хто втікає від неї.
Часом одне слово може змінити ставлення до людини.
– А з ким же ти хочеш воювати?
– Та мені з ким-небудь, аби за Україну.
Усе, що є тайним, явним стає неминуче, тільки всьому свій час і місце. Є такий-от закон на світі: якщо ти сказав щось один раз під найбільшим секретом, то неодмінно скажеш і вдруге.
Гріхом буде не те, що ми поєднаємось. Гріх буде в тому, що цього не станеться.
Не можна руйнувати храм, навіть якщо там ховається ворог.
… маю тільки одне прохання. Не стріляйте нам у спину. Якщо комусь осоружна Україна, за яку ми кладемо свої голови, то нехай шукає собі іншого краю. Світ великий! Але, ще раз кажу, не сріляйте у нас з-за вугла, не плюйте у душі християнам, не оскверняйте наші церкви
– Кінь не такий витривалий, як людина. І коли його вчасно не нагодуєш, не даси відпочити, тоді не сідай у сідло. Бо згубиш і його, і себе.
– Чоловік витриваліший за коня?
– Авжеж, – сказала вона. – Людина дивовижна, а кінь – істота ніжна й вибаглива. Так, він сильний, прудкий, розумний, але потребує уваги і любові. Без любові кінь стає шкапою.
– А людина?
– Людина твердіша.
Вони, галичани, краще за тих дядьків у шинелях знали, що таке приватна власність. Вони були найдисциплінованішою армією у світі. Наймолодшою і найдисциплінованішою. Пройшовши сотні верст Великою Україною, вони не реквізували жодної крихти хліба, а коли настали жнива, пішли між боями по людях допомагати збирати врожай за п’ятий сніп. Були навіть жнивні сотні. Тоді всі й побачили, хто такі галичани, яка їхня мова й честь.