Показувати по: 20

Цитати з книги «Рай. Центр» Люко Дашвар

Взагалі усі багаті поділяються на розумних і жирних. Розумних поки менше, але вони є.

Смерть – не вихід. Вхід.

Розплакатися чи, навпаки, літати од радості можна лише від любові, а не від сексу.

— Чи ти вже кинув вираховувати місця, де народжуються справжні українські патріоти?

— Є такі окремі місця? — здивувалася Люба.

— Нема… — зізнався Гоцик. — Є окремі часи, що народжують патріотів… На будь-яких територіях. Так виходить.

Столиця – така омана. Розкидає перед людиною купу шансів взамін перефарбовує – себе не впізнати.

Чому так? Як жодної думки в голові – вчинки рішучі, безкомпромісні. А як навала питань виїдає сумніви, той ворохнутися не сила. Жодної відповіді. Чому кохання таке безмежне, хочеться летіти вниз і мріяти про смерть?

"Політику не важливо, що станеться з людьми, які в нього повірили"

… одну істину знали: просити – тільки Бога, помирати – тільки заради рідної землі, жити – тільки у звитязі, тому не знали: у бою страху, до зради – пощади, після бою – суму й печалі

Ну щось же треба робити… Ми ж для чогось народилися саме на цій землі.

Мене без любові – немає… Навіщо мені голий секс, коли мене там не буде…

Не варто свої Геніальні мізки вмикати винятково для внутрішнього користування і чекати гіпотетичного часу «X», аби продемонструвати їх світові. Життя і є час «X».

Що за диво — життя! Сама серед людей — нема спасіння. Сама серед природи — вічний рай.

…любов – рай. Не околиці й задвірки, центр дивовижного раю огородженого неприступними серцями від заздрощів і пліток.

Що любов – нова наука, всі попередні теорії, досвід і знання встрачають сенс. Що любов кривиться від брехні як від гіркого цитрусу, що гріх один – не довірити своїй любові.

ЯК можна розповісти про любов? От я кажу – ми йдемо вулицею….І що? Як можна пояснити, що можна просто йти вулецею чи загубитися серед натовпу, говорити про щось незначне і не важливе чи взагалі мовчати і знати – навкруги нікого. Ні вулиці, ні дерев, ні людей. Тільки ми. І це відчуття не порушить ніщо – ні галас, ні шелест листя, ні сигнали автівок.

"…Що любов-нова наука, всі попередні теорії, досвід і знання втрачають сенс. Що любов кривиться від брехні, як від гіркого цитрусу. Що гріх один-не довіряти своїй любові. А вона… зрадила собі, оступилася, розбила цноту, наче сором. І… покотилося…"

"Авто-така омана. Ми мчимо, та недвижні. Ми прагнемо до мети сидячи…"

"Перша солодка божевільна мить не нескінченна-минає, а смерть-не вихід. Вхід."

"Очима, а також руками, ногами, серцем і всім іншим командують мізки."

"…Кожна нова Соня лише підтверджує відомий факт: для політика головне, аби йому повірили. Політику не важливо, що станеться з людьми, які в нього повірили."