Показувати по: 20

Цитати з книги «Танець білої тополі» Надії Гуменюк

..старість з вершини своїх років часом бачить те, про що молодість і не здогадується.

Зло – воно багатолике і банальне, його зразу не розпізнаєш. Треба чимало прожити і пережити, може, і спіткнутися не раз, впасти і підвестися, багато що через серце пропустити.

Щастя – то така делікатна пташка, така перетворився небесна. Вона тільки в душі гніздо в'є. А якщо людина про душу не думає, якщо зовсім душі не має… Тоді що?

Любити тварин тільки за те, що вони веселі, зворушливо-потішні, розумні, кудлатенькі, слухняні,- це одне. Любити їх голодних, кривоносних, безвухих, блохастих, з паршою на спинах, підсліпкуватих, глухуватих, зраджених і покинутих, здичавілих і озлоблених – це зовсім інше.

Чоловік, який кохає жінку, ніколи не опуститься до того, щоб ритися у смітнику чи підбирати непотріб. Він обов'язково буде намагатися бути гідним її. Навіть якщо вона не відповідає взаємністю. Зрештою, якщо жінка відчуває, що її справді люблять, вона це також оцінить. Це ж так важливо – щоб хтось тебе любив. Хтось, хоча б один на весь білий світ. Бо тільки тоді є сенс жити і чогось прагнути.

…жінку неможливо перемогти, і якщо чоловік розумний і не хоче її втратити, то він пробувати цього не буде

Справжній чоловік ніколи не розповідає про те, що стосується тільки його і його жінки

Жалість принижує людину, особливо чоловіка