«Лихі люди» Панас Мирний
- Назва: Лихі люди
- Письменник: Панас Мирний
- Видавництво: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
- Жанр: Українська класика
- Фрагмент
Loading...Про книгу «Лихі люди» Панаса Мирного
Запрошуємо читати онлайн книгу «Лихі люди» Панаса Мирного українською мовою. Ця повість, розкриває тему боротьби кращих представників суспільства за народні інтереси.
Серед основних персонажів своєю харизмою виділяються інтелігенти Петро Телепень і Тимофій Жук, та підступні лицеміри Шестірний і Григорій Попенку. Можна з упевненістю сказати, що кожен із них вартий свого місця на сторінках книги «Лихі люди».
Як завжди, автор не оминає своєю увагою природу. Його описи навколишнього середовища вражають красою слів та образів. Повість починається з опису світанку. Ви тільки прочитайте перші декілька рядків і не зможете відірватись!
А що ж там далі було? В багатому містечку П.? Там, де зійшло яскраве сонце над обрієм і почався новий, сповнений надій день… По ранішнім вулицям снують вози, повні добра. Чого там тільки немає! Стиглі фрукти і овочі, зерно, худоба. Задоволені і ті, що продають, і ті, що купують. І тільки одна тюрма не радіє черговому ранку…
В нашій електронній бібліотеці можна скачати книгу «Лихі люди» безкоштовно, без реєстрації та sms (смс) у форматах: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (єпаб). Захоплюючий психологічний сюжет та прекрасна мова написання. Радимо!
Цитати з книги «Лихі люди» Панаса Мирного
Коли вода камінь пробиває, а то б живе слово не дійшло до душі.
"Чому я довіку, довіку не зостався тим малим хлопчиком, тією невеличкою дитиною, котру так пестили материні руки і доглядав її добрий погляд? Тепер інша доля – холодна і хмура, заступила матір; своїми холодними руками обгортає мою шию… Трудно мені дихати од її обіймів. Своїм темним і злим поглядом заглядає у вічі – і стигне, холоне кров у моєму серці!"
Мир утихав після денної праці: згорталися його натружені руки – одпочивали; німіли важкі болі у серці – затихали; закривалися натомлені очі – засинали.
Сон, як добра мати, чарував усе чарівничим спокоєм, прикривав стиха темним пологом. Все заснуло під його добрим поглядом; заснуло, щоб на завтра прокинутися знову, з ясним сонцем проснутися на нове змагання з життям, з новими окріплими силами, і знову оголосити світ своїм гуком, своїми слізьми і радістю, котрі, як і кожен день, зіллються у один гомін, у один голос, і понесуться над розбуженою землею.
Рекомендації
Залишити відповідь