Марко Вовчок

Марко Вовчок

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд
Loading...

Книги Марко Вовчок

Біографія Марко Вовчок

Марко Вовчок – феномен української літератури. Ця письменниця в своїх творах змогла розкрити читачеві погляд на культуру свого часу очами жінки. Варто одразу зазначити, що справжнє ім’я авторки – Марія Олександрівна Вілінська. ЇЇ творчість збагатила українську літературу, та навіть привнесла в неї нові жанри. Як до прикладу, твір «Інститутка», який став соціальною повістю, які до того часу не писалися українськими письменниками та письменницями. Її творчість була популярна не тільки на батьківщині. Переклад твору «Маруся» завоював популярність серед французьких читачів.   Марко Вовчок - біографія і фото

Біографія

Батьківщиною для Марії Вілінської стала Орловська губернія, а якщо точніше, то маєток Єлизаветинське. Оточення у дівчинки було російськомовним. Батько був російським дворянином, проте його рід ще до народження Марії вже був збіднілим. Значний вплив на письменницю справило перебування в сім’ях російської інтелігенції. До цього можна додати, що в підлітковому віці вона потрапила до Орла, де познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком – Опанасом Марковичем.

Життя та творчість в Україні

Опанас зацікавив молоду Марію українською культурою та традиціями. Сам він перебував в Орлі через заслання за участь в Кирило-Мефодіївському братстві. Після цього знайомства авторка починає всебічно досліджувати та відкривати для себе українську культуру. Дебютний та кращий твір Марка Вовчка – «Народні оповідання», який став надзвичайно популярним в вищих колах українського суспільства. Паралельно письменниця продовжує хронологію своїх подорожей по українським землям в складі Російської імперії.   Марко Вовчок - фото автора

Закордонний період творчості

За своє життя поетеса відвідає не одне місто. Вона побувала в Києві, Чернігові, Полтаві, Харкові, хоча це далеко не повний список відвіданих міст. Марія не затримувалась довго на одному місці, часто подорожуючи. Окрім України, письменниця певний період часу прожила в Петербурзі, а в 1859 році вона їде за кордон. Після цієї подорожі Марко Вовчок розлучилась з чоловіком та залишилась одна з дитиною. Під час своєї мандрівки Європою завдяки знайомим, як до прикладу, Івану Тургеневу, вона знайомиться з великою кількістю іноземних письменників та літераторів в найрізноманітніших країнах – Польщі, Чехії, Німеччини, Франції, Італії та інших.

Як під час перебування в Російській імперії, так і в мандрах за кордоном, основним жанром творчості була соціально-побутова драма. Головною роботою авторки в цьому жанрі стала повість «Маруся». Ця повість до нашого часу на українській мові дійшла лише частково, повністю вона зберіглася лише російською мовою. В ній Марко Вовчок розкриває долю селянки-кріпачки, яка була на той час абсолютно безправною і позбавленою честі людиною. Тематика трагізму життя селян стала центральною для творчості письменниці.   Марко Вовчок - книги письменниці

Підсумовуючи, українська та російська літературні школи не вельми багаті відомими письменницями. Проте Марко Вовчок заповнює цю нішу для двох літературних шкіл. Своєю творчістю вона розкривала читачеві болючу тему селянства, яке було невільним та безправним. Незважаючи на неоднозначність деяких моментів біографії, творчість Марка Вовчка в будь-якому разі заслуговує на увагу допитливого читача.
Скачати всі книги безкоштовно та без реєстрації з-під пера Марка Вовчка можна в таких форматах, як fb2 (фб2), txt (тхт), epub (епаб), rtf (РТФ). Читайте книги Марка Вовчкаонлайн, або слухайте в форматі аудіокниг на нашому ресурсі електронних книг.

Цитати Марко Вовчок

Та знаходяться ж у світі красному люди, що їх жодна краса не вчарує…

Хто бував на Україні? Хто зна Україну?Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках, і весною… весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть і усі соловейки защебечуть. Скільки соловейків тоді щебече — і злічити, здається, не можна. 

Літа ж мої, літа мої, літа молоденькі,

Он, коли ж ви так даремні, будьте коротенькі.

Кажуть люди, що-м щасливий,— я з того сміюся,

Бо не знають, як я часом сльозами заллюся.

Куди піду і попнуся, скрізь багач панує,

У розкошах превеликих днює і ночує.

Убогому, безщасному тяжкая робота,

А ще гіршая неправда, вічная скорбота!

Відгуки на письменника «Марко Вовчок»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *