
«Моя неймовірна подруга» Олена Ферранте
- Назва: Моя неймовірна подруга
- Письменник: Олена Ферранте
- Рік: 2011
- Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля
- Жанр: Сучасна зарубіжна література
- Серія: Неаполітанський квартет (другой перевод)
- ISBN: 978-617-12-1869-7, 978-617-12-1487-3, 978-88-6632-032-6, 9786171218680
- Фрагмент
Про книгу «Моя неймовірна подруга» Олени Ферранте
Книга «Моя неймовірна подруга» – початок чотиритомної драматичної епопеї «Неаполітанські романи». З перших рядків роману авторка показує дружбу двох дівчаток з бідного неаполітанського кварталу – цікаво, чи пронесуть її Елена та Ліла крізь дорослішання та життєві випробування?
Цікаво описаний образ кожної з дівчат. Ліла – сильна, впевнена в собі, вольова особистість, Елена – більш скромна та спокійна, але надзвичайно цілеспрямована. Вони ніби доповнюють одна одну. Мрія дівчат – вирватися з неаполітанських нетрів та перетворитися з «бридких каченят» у прекрасних лебедів. Кожен їхній крок буде наближати їх до мрії. Але важливо також пам’ятати про ціну такого успіху…
Їхня дружба завжди була суперництвом – і навіть тоді, коли їхні життєві шляхи розійшлися, вони продовжували робити свої ставки на успіх та багатство. Якщо ви хочете дізнатися, куди закинула доля кожну з дівчат у неспокійні 50-ті роки минулого століття, поспішайте читати онлайн книгу «Моя неймовірна подруга» Елени Ферранте українською мовою.
У цьому романі поєдналися італійський реалізм з драматизмом сучасного серіалу, бо динаміка сюжетних ліній не відпускає читача до останньої сторінки. Пропонуємо вам скачати книгу «Моя неймовірна подруга» Елени Ферранте у нашій віртуальній бібліотеці безкоштовно, без реєстрації та sms (смс) – цей бестселер ви знайдете у найбільш зручних форматах: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (єпаб).
Цитати з книги «Моя неймовірна подруга» Олени Ферранте
Мечты рождаются в голове, но в конце концов оказываются под ногами
Да уж, нелегкое это дело – выслушивать признание в любви!
Тому, кто недавно появился на свет, трудно отличить настоящую беду от предчувствия беды, а может, и не нужно. Взрослые живут сегодня в ожидании завтра и оставляя позади вчера, позавчера, максимум прошлую неделю – на большее их не хватает. А вот дети не знают, что такое "вчера", "позавчера" или " завтра", – для них существует только "здесь и сейчас": вот улица, вот дверь, вот лестница, это мама, это папа, это день, это ночь. Я была ребёнком, и по правде говоря, даже моя кукла знала больше, чем я.
«Красота, которая с детства была у Черулло в голове, не нашла приложения, Греко, и переместилась в лицо, грудь, бедра и жопу — в такие места, где она быстро проходит. Только что была — и вот ее уже нет»
Рекомендації
Залишити відповідь