«Черевички божої матері» Марія Матіос

Книгу «Черевички божої матері» Марії Матіос важко описати одним словом. Вона водночас вражає, лякає та змушує замислитись над тим, що пережила країна та її люди в час найбільшої європейської війни ХХ століття. Території, долю яких описує письменниця, відомий історик Тімоті Снайдер називає як «криваві землі», що стали ареною боротьби найбільших тоталітарних режимів ХХ століття. Ба більше, сама письменниця відноситься до найвідоміших сучасних авторів української літератури завдяки своєму стилеві та письменницькій майстерності, які не пройшли повз і цієї її книги.

Важко собі уявити, що переживає дитина під час війни. Беззахисна та фактично безправна, вона мусить спостерігати за тим, як ніби розумні та дорослі люди обрали смерть замість життя. Такі обставини змушують швидко дорослішати героїв трагедії Матіос, що роблять все заради того, аби вижити. В майбутньому це перетвориться на травми, страхи та забобони, адже дитина не може без наслідків пережити такий, без перебільшень, жахаючий досвід.

Під час прочитання важко усвідомити, що мова йде про художню історію. Лексика, стиль письма та сам сюжет нагадують літопис людського життя та переживань, що переповнюють маленьке серце людини, що опинилась серед великого хаосу та жаху війни. Все це відбуватиметься в небайдужій письменниці Буковині, де й пройде більша частина сюжету, що не полишить жодного з тих, хто взяв книгу до рук, байдужим.