Андрій Анатолійович Кокотюха

Андрій Анатолійович Кокотюха

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд
Loading...

Книги

ДНК
ДНК Андрій Анатолійович Кокотюха, Фоззі, Володимир Рафєєнко, Юрій Павлович Винничук, Макс Кідрук
Чорний ліс
Чорний ліс Андрій Анатолійович Кокотюха
Коханка з площі Ринок
Коханка з площі Ринок Андрій Анатолійович Кокотюха
Біла ніч
Біла ніч Андрій Анатолійович Кокотюха
Автомобіль із Пекарської
Автомобіль із Пекарської Андрій Анатолійович Кокотюха
Червоний
Червоний Андрій Анатолійович Кокотюха
Київські бомби
Київські бомби Андрій Анатолійович Кокотюха
Таємне джерело
Таємне джерело Андрій Анатолійович Кокотюха

Цитати Андрія Анатолійовича Кокотюхіна

Як можна бути залюбленим у те, чого не існує? — думав я. Як можна бути патріотом країни, якої немає на мапі? Як можна говорити мовою, яку давно заборонили? Як можна цікавитися старовиною, яка закінчилася так фатально?

Роки викристалізовують нас. Розділяють справжні цінності від емоційних і хвилинних.

— Не ліпи мені тут горбатого, Червоний! Ти воював проти Радянського Союзу, проти своєї батьківщини…

— А ваш Радянський Союз, Вікторе, не моя батьківщина! — різко перебив мене Червоний, подавшись уперед, і в його очах я вгледів не бачений раніше блиск. — Моя Батьківщина — це Україна. Не оця, придумана вами Українська Радянська Республіка, а вільна країна. Де нема ні радянської влади зі Сталіним та Кагановичем, ні польської шляхти з Пілсудським, ані німецького рейху з Гітлером та його намісником Кохом. Навіть царська Росія та Австро-Угорська монархія — теж не наше.

— Але революція скинула царя та звільнила народи! А товариш Сталін цю справу довершив…

— Більшовики не дали волі Україні. Вони перебрали владу над моєю країною спочатку в російського царя, потім у поляків, а тепер ось у німців. Мій народ комуністи далі тримають у неволі. Тобі важко це зрозуміти, але так є, хлопче.

Тоді поясни мені, Михайле Середа, чому всюди, де нема комуністів, називатися громадянином і мати громадянські права — це честь. А тут «громадянином» тебе називають, коли позбавляють громадянських прав. Ніколи не думав про це, друже Михайло?

Коли ти вірний владі, ти для них — товариш. Але щойно стаєш для них ворогом народу, відразу перестаєш бути товаришем. Тебе заковують у кайдани, тягнуть в тюрму, там б’ють смертним боєм, і ти вже не товариш — ти громадянин. Лише громадянин!